Десять століть української музики в одному концерті

У концерті прозвучать твори найкращих українських композиторів – від Лисенка і Лятошинського до Скорика і Сильвестрова. А ще уявіть: Бортнянський на бандурах замість клавесинів, улюблені гіти ДахиБрахи з симфонічним оркестром, втрачені твори Василя Барвінського, які спробують реконструювати і заграти так, як їх задумав композитор. У програмі також зазвучить академічний твір Володимира Івасюка, що продемострує українцям автора їхніх улюблених шлягерів з несподіваного боку. 

Особливий бонус концерту – співпраця Сергія Жадана і ДахиБрахи. Вони зустрілись на палубі “Ковчегу”, аби створити його гімн: Сергій написав вірша, а ДахаБраха – музику. І спеціально для концерту виконають разом те, що може стати альтернативним гімном України.

Естафету підхоплює Уляна Горбачевська і хор “Дударик” – виконується різдвяний ірмос. А далі у частині НЕБО звучить духовна музика України – знаменні наспіви Києво-Печерської лаври, кант на слова Григорія Сковороди у виконанні Хореї Козацької, літургічні твори Вікторїі Польової і Валентина Сильвестрова, духовна музика епохи бароко (твори Бортнянського, Барвінського, Веделя).

Особливий номер концерту – Concerto di Cembalo D-dur Дмитра Бортнянського в супроводі камерного оркестру, де партію клавесна буде виконано на бандурі (соліст Олег Созанський). Бандура асоціюється у нас зі старцями-кобзарями, або ж з дівчатами у вінках і вишиванках. Але ще з XV–XVI століття бандуристи грали при дворах української та польської шляхти, а Глухівська школа готувала цілі придворні капели бандуристів, що тішили слух царської знаті. Тому закономірно, що у нашому проєкті бандура займе своє почесне місце і стане головною дійовою особою Концерту ре-мажор Дмитра Бортнянського.

Під час палких купальських ночей народжуються нові почуття і укладаються нові пари. Тому вже восени, від Покрови до Пилипівки, українці зазвичай квасять капусту, тереблять квасолю, палять бадилля на городах, а ще гучно справляють весілля. 

Цей ритуал розпанахує життя на «до і після», нагло вриваючись у нього яскравим карнавальним весільним поїздом: заквітчане гильце з короваєм-раєм попереду, за ним молода пара в стрічках і намистах, далі мальовані скрині з посагом на возах, веселі свати, перев’язані червоними рушниками, троїсті музики з бубном і цимбалами.

ЧАСТИНА ТРЕТЯ. ВЕСІЛЛЯ – найбагатша: це і автентичні латканки, і академічні твори, що розкривають тему українського весілля. Василь Барвінський («Українське весілля"), Мирослав Скорик ("Три весільні пісні”), Олександр Козаренко («П’ять весільних латкань з Покуття») – всі вони звертались до життєдайної теми українського народного весілля. А на завершення цієї частини ДахаБраха створила нову пісню про старовинний обряд Комори – це коли молоду пару урочисто усім селом проводжають на першу шлюбну ніч.

ЧАСТИНА П'ЯТА і ШОСТА. СТАНОВЛЕННЯ і СМЕРТЬ ГЕРОЯ 

Епічні твори, козацькі думи, реквієми, плачі, класичні твори, що розкривають тему загибелі Героя – увертюра до опери Миколи Лисенка "Тарас Бульба", "Ой, сів пугач" з опери "Запорожець за Дунаєм" Гулака-Артемовського. А потім трагічна загибель героя – Реквієм-плач у виконанні ДахиБрахи, "Пливе кача" для соліста з хором. 

І дуже несподіване трактування всесвітньовідомого "Щедрика" – предвічна щедрівка Миколи Леонтовича, переосмислена сучасним українським композитором Іваном Небесним і присвячена пам'яті Героїв Майдану. «Небесний Щедрик» для мішаного й дитячого хорів, симфонічного оркестру, карильйону та мультимедіа вперше прозвучав у День Незалежності України. Тоді, 2016 року, його виконував оркестр «Народжені вільними», складений із музикантів - ровесників Незалежності.