А ви знали, що:
- найдавніші інструменти – це прості ужиткові предмети, з яких легко можна було видобути звук. Відтак українці грали на гребенях для вичісування льону, на косі, веретенах, глиняних горщиках і навіть на копійках: був такий весільний обряд на Покутті – брали тарілку, насипали монет, зав'язували на чотири кути хустку і несли, брязкаючи, перед молодими;
- бандуру робили з цільного кусня дерева (найкраще до цього надавалась верба); справжня бандура має дерев'яні кілки і струни з кишок – саме тваринне походження струн дарувало той неповторний оксамитовий звук, що "брав за душу й серце";
- репресовані українські музиканти не втратили давніх навичок виготовлення струн, і саме тому на засланні у сибірських лісах звучала бандура – струнами з кишок диких звірів;
- гуцульська і бойківська трембіти різняться товщиною – бойківська ширша і має масивнішу кінцівку. І увага! сенсаційна новина: українська трембіта не є найдовшим інструментом на світі – альпійські трембіти можуть сягати до 15 метрів завдовжки;
- сталий вираз "мені по цимбалах" (тобто "байдуже", "без різниці") – а все тому, що де б ви не вдарили по цимбалах, без різниці – отримаєте той самий акорд.
Прислухайтесь до звуків цієї землі: магічно-трансцендентна дримба, ніжна зозулька, коза і бугай (так-так, це не тварини, а музичні інструменти), унікальні звуки турячого рогу – рогу дикого бика, що проживав у степах України протягом багатьох століть (кажуть, останнього тура бачили чотириста років тому), сонячні цимбали, зухвалі деркачі і калатала.
Визвучує Україну відомий музикознавець і колекціонер музичних інструментів Любомир Кушлик.